Перша психологічна допомога людині у гострому стресовому стані
Перша психологічна допомога людині у гострому стресовому стані (фаза травматичного стресу).
СТУПОР
– одна з найпотужніших захисних реакцій організму. Трапляється після найсильніших нервових потрясінь, коли людина витратила стільки енергії на виживання, що сил на контакт із навколишнім світом у неї вже немає. Ступор може тривати від декількох хвилин до декількох годин, тому, якщо не надати допомогу, і постраждалий пробуде в такому стані досить довго, це призведе його до фізичного виснаження. Постраждалий не помічатиме небезпеки і не робитиме нічого, щоб її уникнути.
Ознаки: різке зниження або відсутність довільних рухів і мови, відсутність реакції на зовнішні подразники (шум, світло, дотики), «заціпеніння» у певній позі, стан повної нерухомості.
Перша допомога:
1. Зігніть постраждалому пальці на обидвох руках і притисніть їх до основи долоні. Великі пальці повинні бути виставлені назовні.
2. Кінчиками великого і вказівного пальців масажуйте постраждалому точки, розташовані на чолі, над очима – рівно посередині між лінією росту волосся і бровами, чітко над зіницями.
3. Долоню вільної руки покладіть на груди постраждалого. Підлаштуйте своє дихання під ритм його дихання.
4. Людина, перебуваючи в ступорі, може чути, бачити. Тому говоріть йому на вухо – тихо, повільно й чітко – те, що може викликати сильні емоції (краще негативні).
Пам’ятайте: необхідно будь-якими способами домогтися реакції постраждалого, вивести його із стану заціпеніння!
АПАТІЯ
може виникнути після тривалої напруженої, але безуспішної, роботи або в ситуації, коли людина терпить серйозну невдачу, перестає бачити сенс своєї діяльності. У стані апатії людина може перебувати від декількох днів до декількох тижнів.
Ознаки: байдуже ставлення до навколишнього, млявість, загальмованість; мова повільна, з великими паузами.
Перша допомога:
1. Поговоріть з постраждалим. Поставте йому кілька простих запитань, виходячи з того, знайомий він вам чи ні («Як тебе звуть?», «Як ти себе почуваєш?», «Хочеш їсти?» тощо).
2. Проведіть постраждалого до місця відпочинку, допоможіть зручно влаштуватися (обов’язково зняти взуття).
3. Візьміть постраждалого за руку або покладіть свою руку йому на чоло. Дайте постраждалому можливість поспати або просто полежати.
4. Якщо немає можливості відпочити, то більше говоріть з ним, залучайте його до будь-якої спільної діяльності (прогулятися разом, попити чаю, допомогти іншим людям).
ТРЕМОР
Після екстремальної ситуації з’являється неконтрольоване нервове тремтіння (людина не може за власним бажанням припинити цю реакцію).
Перша допомога:
1. Потрібно посилити тремтіння!
2. Спочатку запитайте постраждалого, чи йому не холодно. Якщо ні, запропонуйте допомогти зняти нервове тремтіння, наперед пояснивши, щó ви збираєтеся робити, і отримавши дозвіл постраждалого. Розмовляйте з ним, інакше він сприйме ваші дії як напад. Візьміть постраждалого за плечі й сильно, різко потрясіть протягом 10-15 секунд. В цей час продовжуйте розмовляти з ним, інакше він може сприйняти ваші дії як напад. Після завершення реакції необхідно дати постраждалому можливість відпочити. Бажано укласти його спати.
Не можна: обіймати постраждалого або притискати його до себе, укривати постраждалого чимось теплим, заспокоювати постраждалого; казати, щоб він взяв себе в руки.
ПЛАЧ
Ознаки: людина вже плаче або готова розридатися. Тремтять губи, очі наповнені слізьми. Спостерігається відчуття пригніченості. На відміну від істерики, немає порушень у поведінці.
Перша допомога:
1. Не залишайте постраждалого на самоті! Встановіть фізичний контакт із постраждалим (візьміть його за руку, покладіть свою руку йому на плече або спину, погладьте його по голові). Дайте йому відчути, що ви поруч. Або подбайте, щоб з ним хтось був, краще – знайома чи близька людина.
2. Застосовуйте прийоми «активного слухання» – вони допоможуть постраждалому виплеснути своє горе. Періодично промовляйте «ага», «так», киваючи головою (тобто, підтверджуйте, що слухаєте і співчуваєте). Повторюйте за постраждалим уривки його фраз, у яких він виражає почуття; говоріть про свої почуття і почуття постраждалого.
3. Не намагайтеся заспокоїти постраждалого. Дайте йому можливість виплакатися й виговоритися, виплеснути із себе горе, страх, образу.
4. Не задавайте питань, не давайте порад. Ваше завдання – вислухати.
Пам’ятайте: не відбувається емоційної розрядки, полегшення, якщо людина стримує сльози. Коли ситуація триває дуже довго, внутрішнє напруження може завдати шкоди фізичному і психічному здоров’ю людини. Про такий стан говорять: «Збожеволів від горя».
ІСТЕРИКА
Істеричний напад триває кілька годин або кілька днів.
Ознаки: зберігається свідомість, має місце певна надмірність проявів: безліч рухів, театральні пози, мова емоційно насичена, швидка, екзальтована, є елементи ридання.
Перша допомога:
1. Усуньте спостерігачів («глядачів»), створіть спокійну обстановку. Залишайтеся з постраждалим наодинці, якщо це не є небезпечним для вас.
2. Зненацька зробіть дію, що може сильно здивувати, спантеличити постраждалого (можна дати ляпаса, облити водою, з гуркотом упустити предмет, різко крикнути на постраждалого).
3. Говоріть з постраждалим короткими фразами, впевненим тоном («Випий води», «Умийся»).
4. Після істерики настає знесилення. Вкладіть постраждалого спати. До прибуття фахівця спостерігайте за його станом.
5. Не потурайте бажанням постраждалого.
ПАНІЧНИЙ СТРАХ
Ознаки: напруження м’язів (особливо – м’язів обличчя); сильне серцебиття; прискорене поверхневе дихання; знижений контроль за власною поведінкою. Панічний страх, жах може спонукати до втечі, викликати заціпеніння або, навпаки, збудження, агресивну поведінку. При цьому людина погано контролює себе, не усвідомлює, що вона робить і що відбувається довкола.
Перша допомога:
1. Покладіть руку постраждалого собі на зап’ястя, щоб він відчув ваш спокійний пульс. Це буде для нього сигналом: «Я зараз поряд, ти не один». Дихайте глибоко й рівно. Спонукайте постраждалого дихати в одному з вами ритмі (краще, щоб видих був удвічі довший, ніж вдихання).
2. Якщо постраждалий щось говорить, слухайте його, висловлюйте зацікавленість, розуміння, співчуття.
(Взято в Tetiana Ravva )
ділюсь інформацією з курсу "психологія
